Коробочки: гра на папері

Гра доволі проста – треба поставити якомога більше своїх позначок – хрестиків, або нуликів – у намальовану фігуру.

Цю гру ми грали в молодшій школі і, хто зна, якби ми її грали за правильними правилами, то можливо б нас вона цікавила і надалі.

Хід гри

Спочатку треба намалювати квадрат, наприклад сім на сім, але можна і більше, чи менше. Насправді можна намалаювати і щось поскладніше, ми в школі взагалі малювали робмовидну фігуру (на фото).

Далі гравці по черзі малюють паличку всередині цієї фігури. Паличка має бути довжиною в одну клітинку і бути або горизонтальною, або вертикальною.

Якщо гравець, намалювавши паличку, “закрив” квадратик (“коробочку”), то він ставить в цю коробочку свою позначку і отримує додатковий хід. Якщо гравцеві пощастило, так можна закрити досить багато коробочок поспіль і понаставляти туди своїх позначок. Одною паличкою можна закрити навіть дві коробочки одночасно, але це не впливає на кількість додаткових ходів.

Нулики перемогли

Виграє той гравець, котрий в кінці гри має більше позначок ніж суперник.

Коментарі

Нашою помилкою в школі було те, що ми не давали додаткового ходу за закриту коробочку, а це робить гру не просто менш цікавою, це її просто змінює до невпізнання і практично не дає поля для складних стратегій.

Цю гру вигадав французький математик Едуард Лукас у дев’ятнадцятому столітті і назвав він її “ля піпопіпетте”. Гра ця геть не така проста, як здається на перший погляд. Гравці її люблять, тому що вона є врівноважена для обох гравців, а математики своєю чергою люблять її аналізувати і шукати виграшні стратегії.

Правила англійською: https://en.wikipedia.org/wiki/Dots_and_boxes