В збиралках гравець має зібрати на руках комбінації і якщо його рука зібрала всі комбінації, він їх викладає на стіл і виграє. Іноді комбінації можна викласти ще під час гри, іноді лише під кінець.
Зазвичай в цих іграх дуже схожа динаміка гри – гравець або бере останню відкладену плитку, або закриту з колоди, а одну плитку з руки скидає. Схожий принцип мають західні картярські ігри Канаста, або Раммі. Маджонг, той котрий власне і витіснив китайське доміно, теж належить до ігор-збиралок.
Часто на початку гри перший гравець отримує на одну плитку більше, ніж всі решта. Насправді технічно не важливо, чи гравець отримує п’ять і одну добирає, чи зразу отримує шість, але є така традиція.
Хоча ігри-збиралки схожі за динамікою, але кожна з них використовує свої комбінації. Варварські Плитки – корейська гра, що використовує більшість комбінацій класичних триплетів, додаючи ще свої варіанти.
Парування – ще одна корейська гра, в котрій треба збирати цивільні та військові пари.
Тягни Десятки – китайська гра, в котрій плитки паруються за принципом однаковості, або, щоб сума їх очок була круглим числом.
А Малий Маджонг взагалі використовує свій унікальний спосіб поєднання плиток.
Всі ігри, окрім Малого Маджонгу були описані Куліном. Я також знайшов сучасний варіант Варварських Плиток під назвою Ток. Як я вже згадував, у більшості ігор-збиралок гравець має право взяти останню відкладену плитку. На диво у всіх іграх-збиралках умови для цього різні. Всі вони відрізняються по трьох параметрах:
- Яку плитку можна взяти (лише останню, чи будь яку)
- Хто може взяти плитку (лише наступний гравець, чи будь який)
- Чи є обов’язковим створення комбінації
В Паруванні останню відкладену плитку може взяти лише наступний гравець за умови створення комбінації. В Тягни Десятки – гравець може взяти будь-яку відкладену до цього плитку без жодних умов. Варварські плитки взагалі не дають таку можливість, але з цим пов’язана одна проблема, котру я згадаю у відповідному розділі. Ток – сучасний варіант Варварських плиток – дозволяє взяти останню відкладену плитку лише наступному гравцеві без жодних умов. Що ж стосується Малого Маджонгу – то там останню відкладену плитку має право взяти будь який гравець за умови створення комбінації.
Насправді, трохи дивно, що набір правил настільки різноманітний. І в мене є великі сумніви щодо точності опису усіх трьох ігор описаних Куліном, тобто Парування, Тягни Десятки та Варварські плитки. Тому є дуже ймовірно, що зазвичай грали за одним з двох правил:
- Останню плитку бере будь який гравець за умови створення комбінації (так зараз грають у сучасний Маджонг, зі згаданих ігор так грають в Малий Маджонг)
- Останню плитку бере лише наступний гравець без вимоги створення комбінації (так зараз грають в сучасні європейські картярські ігри, типу Раммі або Канасти, із згаданих ігор так грається Ток)
Я підозрюю, що Парування, Тягни Десятки та Варварські Плитки грали за одним із згаданих вище правил.
navpil 