Рибальські ігри – це ігри, в яких немає очевидних аналогів між європейськими іграми, але в Азії вони досить поширені. Власне корейське Хвату (те ж саме, що японська Ханафуда), котре витіснило китайське доміно з Кореї – це теж рибальська гра.
Суть рибальської гри доволі проста – на столі лежать плитки доміно, котрі вважаються озером, або рибами в озері. І гравець використовуючи плитки зі своєї руки, або з колоди, “ловить” рибу за певними, зазвичай доволі простими, правилами. Якщо ж він не може злапати рибу своєю плиткою, то він цю плитку відкладає в “озеро”, і тепер цю плитку може “злапати” інший гравець. Часто гравець робить хід за два заходи – першим заходом він використовує плитку з руки, а другим – плитку з колоди. Таким чином гравець за хід може або двічі злапати рибу, або двічі запустити рибу в озеро, або раз злапати рибу, а одну рибу – випустити.
В рибальських іграх багато чого залежить від везіння, оскільки друга частина ходу повністю залежить від випадкової плитки, що витягається з колоди. Дві гри – “Риболовля” та “П’ятнадцять озер” є класичними рибальськими іграми і є схожими між собою, їх можна навіть вважати варіантом тої самої гри. “За десятки” стоїть дещо осторонь, окрім того за класичними правилами в ній майже відсутній елемент вміння і майже все залежить від везіння. Схоже на те, що лише гра П’ятнадцять озер досі має живу традицію.
navpil 