Тягни десятки

В оригіналі 夾十. Гра описана Куліном. Грає двоє гравців одним набором китайського доміно. Перший гравець отримує вісім плиток (через те, що він не може взяти вже відкриту плитку), другий – сім. За хід гравець може (але не мусить) взяти будь-яку відкладену раніше плитку в руку і відкласти іншу а потім обов’язково має добрати плитку з колоди і знову ж таки відкласти одну плитку (в першого гравця на руках вже вісім плиток, отже це єдиний виняток, коли гравець спочатку відкладає плитку, потім бере закриту, а потім знову відкладає). Таким чином за хід гравець може брати дві плитки. В будь який момент, коли в гравця на руках є виграшна комбінація з восьми плиток, він її викладає і заявляє про перемогу.

Переможна комбінація складається з:

  • Око – дві ідентичні плитки (іншими словами – цивільна пара)
  • Три пари плиток, де пара – це дві плитки сума очок на котрих рівна 10 або 20. Плитка [4:2] завжди рахуєтсья за 3 очки.
Приклад переможної руки – зліва “око”, справа – три пари, що діляться на 10

Варіант для багатьох гравців

Є також варіант для більшої кількості людей, що називається “Тягни багато десяток” (я не знайшов китайського оригіналу, в англійському інтернеті називається KapTaiShap). Грається так само, як і “Тягни десятки” з декотрими відмінностями:

  • Грає багато гравців (від 2 до 20, а то й більше)
  • Приймає участь багато колод – приблизно по 2 колоди на кожних 5 людей
  • Оскільки колод багато, “око” з ідентичних плиток можна зробити також і з військових плиток.
  • На руки отримують 10 (перший гравець) чи 9 (всі решта) плиток.
  • Виграшна комбінація складається з “ока” і чотирьох пар, а не з трьох.
Приклад переможної руки – зліва “око”, справа – чотири пари, [4:2] рахується за 3 очки

Аналіз правил

Гру описував Кулін, тому є сумніви, що він її описав точно.

По перше дивує факт, що гравці за хід можуть взяти дві плитки – така механіка більш притаманна рибальським іграм, усі ігри збиралки дають гравцеві вибір – або брати відкриту, або закриту, але не дві одразу.

По друге дивним правилом є те, що гравець може взяти будь яку відкладену раніше плитку, а не лише останню, як це зазвичай робиться в іграх-збиралках. Такої можливості – взяти будь яку попередню, не дає жодна інша гра. Заради справедливості скажу, що західна гра Канаста за певних умов дозволяє взяти всю відкладену колоду, але це все одно відрізняється від правила “бери яку хочеш”.

Якщо задуматися, то кожен наступний гравець, якщо грати за другим правилом, отримує більше шансів на перемогу, аніж попередній, оскільки в нього є можливість обрати з більшої кількості плиток. В грі “Тягни десятки” сформувати виграшну руку не так вже й складно, якщо мати багато плиток на вибір.

Я проганяв симулятор, експериментуючи з правилами і виявив, що якщо грати в гру “Тягни багато десяток” з десятьма людьми і чотирма колодами, то гра часто закінчується ще в першому раунді – в середньому на восьмому гравцеві. Це і не дивно – у восьмого гравця є вибір потягнути будь-яку з семи відкладених плиток до нього. В деяких гравців немає навіть шансу на перемогу. Навряд чи таку закономірність не помічали китайці. Якщо ж додати два класичних правила – брати лише одну, а якщо відкриту – то лише останню, то гра подовжується більш ніж вдвічі і при такій самій кількості гравців тягнеться приблизно два кола.

З грою “Тягни десятки” різниця між правилами не така разюча, адже там лише двоє гравців, і вони все таки знаходяться в більш рівних умовах. При правилах описаних Куліном гра триває в середньому три раунди (5-6 ходів), а при класичних правилах – чотири (8-9 ходів).

Висновок можу зробити такий – в гру можна грати і за правилами по Куліну і за класичними, але при грі на більшу кількість гравців, гра по Куліну закінчується занадто швидко і навряд чи в неї грали таким чином, тому раджу ввести класичні правила.

Мушу зазначити, що комп’ютерний симулятор – це не людина. І результати гри людей можуть відрізнятися.

Джерела

Опис Куліна (обидві гри)

Залишити коментар